УКРАЇНСЬКИЙ    СПОРТИВНИЙ    ТУРИЗМ

ГОЛОВНА :: ФОРУМ :: ПЛАНИ :: ЗВІТИ :: ПРО КЛУБ :: КОНТАКТИ


 

Звіт

про пішохідну спортивну мандрівку

ІIІ категорії складності

Карпати: с.Делятин – г.Синячка – пер.Переслоп – хр.Явірник – р.Женець – пол.Хом’яків – г.Хом’як (1542 м) – г.Синяк (1665 м) – г.Малий Горган (1593 м) – пол.Блажів – р.Зубрівка – г.Довбушанка (1755 м) – г.Ведмежик ( 1736 м) – с.Бистриця – пер.Легіонів - пол.Пантир – г.Дурня – г.Братківська (1788 м) –
пер.Околи (1194 м) – г.Тататрука (1707 м) – оз.Апшинець – г.Темпа (1634 м) – г.Стоги (1336 м) – с.Усть-Чорна – хр.Полонина Красна – г.Климова (1492 м) – г.Сигланський (1564 м) – пер.Прислоп – г.Стримба (1719 м) – г.Передня (1544 м) – р.Сухар – с.Колочава

 здійснену з 12 – 21 серпня 2008 року

Зміст

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід
         1.1. Паспорт маршруту 
         1.2. Інформація про район подорожі 
         1.3. Склад групи

2. Схема проходження маршруту

3. Організація туристського спортивного походу
         3.1. Загальна ідея походу, цілі
         3.2. Підготовка
         3.3. Заїзд, виїзд
         3.4. Аварійні виходи з маршруту

4. Графік руху і технічний опис маршруту
         4.1. Графік руху
         4.2. Технічний опис маршруту

5. Підсумки, висновки і рекомендації по проходженню маршруту
         5.1. Підсумки
         5.2. Висновки і рекомендації

6. Додатки
         6.1. Список спорядження в похід
         6.2. Список використаної літератури і інші джерела інформації

 

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід

1.1.        Паспорт маршруту

Вид туризму: піший
Район мандрівки:
Карпати
Категорія складності:
третя
Кількість учасників:
12 чол. (з них 4 дівчини)
Терміни проведення:
12 – 21 серпня 2008 р.
Тривалість активної частини:
10 днів
Протяжність активної частини маршруту:
225 км
Організатор:
обласний спортивно-туристський клуб

Пройдений маршрут: с.Делятин – г.Синячка – пер.Переслоп – хр.Явірник – р.Женець – пол.Хом’яків – г.Хом’як (1542 м) – г.Синяк (1665 м) – г.Малий Горган (1593 м) – пол.Блажів – р.Зубрівка – г.Довбушанка (1755 м) – г.Ведмежик (1736 м) – с.Бистриця – пер.Легіонів - пол.Пантир – г.Дурня – г.Братківська (1788 м) – пер.Околи (1194 м) – г.Тататрука (1707 м) – оз.Апшинець – г.Темпа (1634 м) – г.Стоги (1336 м) – с.Усть-Чорна – хр.Полонина Красна – г.Климова (1492 м) – г.Сигланський (1564 м) – пер.Прислоп – г.Стримба (1719 м) – г.Передня (1544 м) – р.Сухар – с.Колочава 

1.2.        Інформація про район подорожі

Горгани є найбільшою за площею територією Карпат і охоплюють надзвичайно цінні гірські екосистеми у їх центральній частині. Вони в переважній більшості розміщені на території Івано-Франківської області. Горгани простягаються з північного заходу на південний схід від долини р.Мізунки по долину ріки Прут. Південна межа Горган співпадає з Головним Вододільним Хребтом Українських Карпат, що відділяє басейн Дністра і Пруту від басейну Тиси – притоки Дунаю. По цьому хребту в минулому проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини, а сьогодні це межа Іванофранківщини і Закарпаття.
Горгани складаються з 5-6 поздовжніх хребтів, що перерізані глибокими поперечними долинами рік. Їх ширина до 40 км, а протяжність від долини р.Мізунки до долини р.Пруту – 75 км. Найвища вершина – г.Сивуля (1836 м)
Вершини хребтів в основному вкриті осипами пісковиків, саме тому ця частина Карпат отримала назву Горгани (“горганами” місцеві називають нагромадження брил каменя). Горгани є найбільш залісеною частиною Українських Карпат. Підніжжя і схили до висоти 1200 – 1300 м вкриті мішаними лісами. Вище 1400 м, ліси в Горганах переходять в кам’яні розсипи, які в багатьох місцях густо покриті майже непрохідними заростями гірської сосни (місцева назва – “жереп”) та гірської вільхи (“лелич”)

У багатьох місцях на високогір’ї збереглися залишки оборонної лінії (окопи, землянки, колючий дріт) часів І світової війни.
Жителі Горган – бойки та гуцули – відзначаються своєрідною культурою, звичаями, національним одягом, різними видами ремесел.

Свидовець – це майже шестидесятикілометровий гірський хребет з середніми висотами 1700 м, що відноситься до групи полонинських хребтів і знаходиться у Закарпатті на межиріччі Чорної Тиси і Тересви. Головний хребет простягнувся з північного заходу на південний схід і характеризуєься хвилястістю та куполоподібністю вершин і неглибокими сідлами між ними. Абсолютна висота зростає у пд.- сх. напрямі (г.Темпа – 1635 м, г.Догяска – 1764 м, г.Близнюки – 1880 м).
Північні схили круті з ознаками альпійського рельєфу (численні кари, масивні брили донної морени, скелясті стінки та гребені). Верхня частина хребта відкрита, вкрита субальпійською і частково альпійською рослинністю, полонинами. Межа лісу досить низька, північні схили вкриті ялиновими лісами, а південні - ялиново-буковими і буковими.
Для хребта характерним є велика кількість гірських озер (“Морське Око”). Це і оз.Драгобратське (1600 м над р.м., довжина 55 м, ширина 21 м, площа 0.1 га, глибина до 1.2 м), і оз.Ворожеска (1450 м над р.м., круглої форми діаметром 95 м, площа 0.7 га, глибина до 4.5 м), і оз.Герешаска (1577 м над р.м., довжина 125 м, ширина 110 м, площа 1.2 га, глибина до 1.2 м), і оз.Апшинець (1487 м над р.м., довжина 126 м, ширина 100 м, площа 1.2 га, глибина до 3.3 м).

1.3. Склад групи

№ п/п

Фото

Прізвище, ім’я, по батькові

Дата народження

Місто

Туристська підготовка

Обов'язки у групі

1

Горон Володимир Ярославович

25.03.81

м.Тернопіль

2 к.с. К., Карпати,
3 к.с. У., Карпати

Керівник

2

Гнатюк Ігор Анатолійович

15.09.85

м.Умань

2 к.с. У., Карпати

Відповідальний за спорядження

3

Дундій Ігор Володимирович

26.06.89

м.Тернопіль

1 к.с. У., Карпати

Психолог, масовик

4

Чуйко Артем Володимирович

08.06.90

Харківська обл., Харківський р-н.,  смт.Коротич

1 к.с. У., Карпати

Літописець

5

Кривий Юрій Володимирович

02.06.84

м.Тернопіль

2 к.с. У., Карпати

Синоптик

6

Правдіна Олена Костянтинівна

29.12.88

м.Київ

2 к.с. У., Карпати

Відповідальна за харчування

7

Білокур Володимир Михайлович

10.04.80

м. Вінниця

2 к.с. К., Карпати

Заступник керівника

8

Гайдучок Олександр Олександрович

22.05.82

Вінницька обл, Козятинський р-н, с. Кордишівка

2 к.с. У., Карпати

Костровий

9

Голубєв Сергій Олександрович

11.03.89

м. Вінниця

2 к.с. У., Карпати

Фотограф

10

Зелена Ольга Вікторівна

18.03.86

м. Вінниця

2 к.с. У., Карпати

Лікар

11

Троян Анна Константинівна

13.11.87

м. Вінниця

2 к.с. У., Карпати

Помічник відповідального за харчування

12

Харитинич Інна Михайлівна

08.11.88

м. Вінниця

1 к.с. У., Карпати

Помічник лікаря

 

2. Схема маршруту

 

3. Організація туристського спортивного походу

 3.1.Загальна ідея походу, цілі

Основними цілями мандрівки були:

-         Спортивна-тренувальна (пройти маршрут у стислі терміни, набути хороших спортивних кондицій, підготуватись до мандрівок вищих категорій складності)
-
         пізнавальна (розвідати нові райони Карпат, місця стоянок, колиби, дороги)
-
         пропагандистська (пропагування здорового способу життя – у мандрівці було заборонено вживання алкоголю і нікотину, пропагування української культури – учасники мандрівки спілкувались виключно українською мовою і співали виключно українські пісні)
-
         відпочинкова (спілкування з природою, проведення часу у невеликому товаристві)

Мандрівка була спланована таким чином, щоб дати можливість учасникам поступово втягнутись в режим походу в Карпатах (перший день пролягав пологими хребтами, без значних перепадів висот) і навантаження поступово збільшувались до середини мандрівки. На екваторі походу відбувся відпочинковий день (озеро Апшенець), після якого навантаження досягнули піку (перехід на полонину Красна) і почали поступово зменшуватись. 

3.2.Підготовка

В процесі подготовки до походу були проведені наступні заходи:

1. Теоретичне вивчення району походу. Для цього були використані звіти з інтернету, відповідна література.
2. Вивчення основного і запасного варіантів маршрута і аврійних сходжень з маршруту.
3. Підготовка спорядження і продуктів до походу.
4. Підготовка картографічної продукції, пошук електронних карт і пристосування їх до роботи з
GPS приладом

 3.3. Заїзд, виїзд

Заїзд і виїзд проводився із використанням залізниці і автобусного сполучення.

Дорога туди: 11.08.08 близько 22.00 з Тернополя потягом Івано-Франкіськ – Шепетівка до м.Коломия – прибуття о 7.00, а звідти о 8.00 потягом Коломия – Рахів до станції Делятин – прибуття близько 8.30. Дехто з учасників робив заїзд по схожій схемі, але через Івано-Франківськ.

Дорога назад: 22.08.08 з Колочави переїхали орендованим мікроавтобусом до м.Воловець. З Воловця потягом №108 о 21.15 виїхали до Тернополя, куди прибули в 03.44. Вінницька частина команди продовжила дорогу до Вінниці.

3.4. Аварійні виходи з маршруту

У випадку аварійної ситуації група сходить у найближчий населений пункт і виїжджає додому. Майже на всьому маршруті був звязок мобільного оператора Київстар. Це допомагало отримувати інформацію про погодні умови і підтримувати звязок з рятувальниками.       

 

4. Графік руху і технічний опис маршруту

4.1. Графік руху

Дні

Дати

Ділянки маршруту

Протя-
жність, км

Перепад висот, м

Ходовий час

Характеристика шляху, примітки

Метео
умови

1

12.08

с.Делятин – г.Пірс Дора (961 м)

7

453 - 962

2 год

Підйом стежкою на хребет.

Сонячно, жарко

г.Пірс Дора – г.Синячка – пер.Переслоп (1000 м) – пол.Буковинка

16

962 – 1254 – 1010 – 1170

6 год

Рух стежкою по хребту, з незначними перепадами висоти.

загальна статистика за день

23

+ 717

8 год

 

2

13.08

пол.Буковинка – хр.Явірник – г.Явірник-Горган (1467 м) – пол.Явірник

9

1170 – 1467 – 1227

4 год

Рух хребтом без стежки по великих брилах і розсипах каміння, незначні перепади висот.

Сонячно, жарко

пол.Явірник – р.Женець – Женецький вдсп.

6

1227 – 817

2 год

Стрімкий спуск в долину ріки без стежки. Місцями по заростях малини і ожини.

Женецьки вдсп. – пол.Хом’яків

4

817 – 1249

2 год

Стрімкий підйом стежкою на хребет.

загальна статистика за день

19

+729 // -650

8 год

 

3

14.08

пол.Хом’яків – г.Синяк (1665 м) – г.Малий Горган (1593 м)

6,5

1249 – 1665 – 1593

3 год 20 хв

Рух хребтом без стежки по великих брилах і розсипах каміння, середні перепади висот. Зарості жерепу.

Сонячно, жарко

г.Малий Горган – пол.Блажів – р.Зубрівка

6

1593 – 1090

3 год 40 хв

Стрімкий спуск спочатку по камяних розсипах, потім рух стежкою по хребті, потім стрімкий спуск в долину річки без стежки.

р.Зубрівка

1,5

1090 – 1120

1 год 30 хв

Рух дорогою по долині ріки.

р.Зубрівка – вершина 1520

3

1120 – 1520

Стрімкий підйом стежкою на хребет.

загальна статистика за день

17

+846 // -575

8 год 30 хв

 

4

15.08

вершина 1520 – г.Довбушанка (1754 м)

2

1520 – 1755

1 год

Підйом на хребет стрімким схилом з кам’яними розсипами.

Сонячно, жарко

г.Довбушанка – г.Ведмежик (1736 м)

2

1755 – 1736

45 хв

Рух хребтом без стежки по великих брилах і розсипах каміння, незначні перепади висот. Зарості жерепу.

г.Ведмежик – р.Озірний

5

1736 – 1187

9 год 15 хв

Стрімкий спуск в долину річки, спочатку по камяних розсипах, потім стежкою. Зарості жерепу.

р.Озірний – р.Довжинець – с.Бистриця – р.Рафайловець

16

1187 – 746 – 804

Рух дорогою по долині річки.

загальна статистика за день

25

+293 // -1009

12 год

 

5

16.08

р.Рафайловець – пер.Легіонів (1100 м)

9

804 – 1109

2 год

Рух дорогою по долині річки із плавним підйомом на хребет.

Сонячно, жарко

пер.Легіонів – пол.Пантир

6

1109 – 1190

1 год 40 хв

Рух стежкою по хребту із незначними перепадами висоти.

пол.Пантир – г.Братківська (1788 м)

11

1190 – 1788

4 год

Стрімкий підйом стежкою на хребет і рух хребтом.

г.Братківська – пер.Околи (1193 м)

6

1788 – 1193

1 год 45 хв

Стрімкий спуск стежкою на перевал.

загальна статистика за день

32

+ 984 // -595

9 год 25 хв

 

 

6

17.08

пер.Околи – г.Татарука (1707 м)

6

1193 – 1707

2 год 40 хв

Підйом стежкою на хребет.

Хмарно, тепло

г.Татарука – оз.Апшенець

5

1707 – 1554

45 хв

Рух хребтом і спуск до озера по стежці.

загальна статистика за день

11

+514 // -153

3 год 25 хв

 

7

18.08

оз.Апшенець – г.Темпа (1634 м) – г.Стоги (1285 м)

22

1554 – 1634 – 1285

7 год

Рух стежкою по хребті, туман.

Хмарно, прохолодно

г.Стоги – с.Усть-Чорна

6

1285 – 529

30 хв

Спуск стежкою з хребта.

с.Усть-Чорна – хр.Полонина Красна

7

529 – 1200

3 год

Підйом дорогою на хребет.

загальна статистика за день

35

+751 // -1105

10 год 30 хв

 

8

19.08

хр.Полонина Красна – г.Сигланський (1564 м) – вершина 1522

19

1200 – 1564 – 1522

7 год 30 хв

Рух дорогою по хребті, середні перепади висот

Сонячно, жарко

вершина 1522 – пер.Прислоп

4

1522 – 929

Стрімкий спуск стежкою з хребта на перевал.

загальна статистика за день

23

+ 364 // -635

 

9

20.08

пер.Прислоп – г.Стримба (1719 м)

8

929 – 1719

3 год 10 хв

Стрімкий підйом спочатку стежкою, а потім і без неї на хребет. В районі вершини Стреминіс – зарості жерепу.

Сонячно, жарко

г.Стримба – г.Передня – полонина під вершиною 1283

10

1719 – 1211

5 год 20 хв

Рух старою стежкою по хребті. В районі вершини 1385 м стажка зникла і довелось пробиратись по заростях і криволіссю.

загальна статистика за день

18

+790 // -508

8 год 30 хв

 

10

21.08

полонина під вершиною 1283 – полонина під г.Ясновець

6

1211 – 1287

6 год 10 хв

Рух старим райштоком, який місцями губиться в завалах.

Сонячно, жарко

полонина під г.Ясновець – р.Сухар – с.Колочава

16

1287 – 603

Спуск стежкою в долину ріки і рух дорогою по долині річки.

загальна статистика за день

22

+76 // -684

 

“+” – підйоми // ”-“ - спуски

 

4.2. Технічний опис маршруту

Цікаво замислитися, які цілі ставить перед собою кожен учасник нашого походу, що він чекав від цієї подорожі? Для когось це просто нагода вирватися з суєти, буденності життя. Для декого - це шанс поспілкуватися віч-на-віч з Природою, відчути її могутність, і водночас свою нікчемність. Або навпаки, довести Природі, що ти сильніший, що ти зможеш подолати всі випробування, які стануть на твоєму шляху
(Чуйко Артем – учасник мандрівки)

1 день походу // 12.08.08
Маршрут:
с.Делятин – г.Пірс Дора (961 м) – г.Синячка – пер.Переслоп (1000 м) – пол.Буковинка
Пройшли близько 23 км

11.00 – початок пішого походу в Горганах з залізничного вокзалу смт.Делятин GPS точка 001 (N 48,30,4968 // E 24,37,0641).
Рухаємось спочатку по колії, а в районі переїзду виходимо на асфальтну дорогу.

11.30 – повертаємо з дороги на право і починаємо підніматись на хребет (поворот після заправки
WOG – 300 м).
Виходимо на ребро хребта і забравши трохи вліво, починаємо його траверсувати. Зрозумівши, що таким чином можемо пропустити вершину зі скелею, вертаємось на ребро і продовжуємо підйом по ребру, по ледь помітній стежці. З часом вона губиться на вирубці, починається стрімкий підйом і скелясті виходи. Останній ривок і ми на вершині.
12.50 -  вершина зі скелею – ймовірно – Пірс-Дора. Відпочиваємо.
GPS точка 002 (N 48,29,6219 // E 24,33,9616)
Далі продовжуємо рух хребтом по дорозі. Починаються нафтовидобувні господарства.
14.26 – привал 10 хв після серії нафтовишок.
16.15 – 16.50 – полонина Лазок – обід. Після обіду траверсуємо гору Синячка і стежкою прямуємо до перевалу Переслоп. Відкриваються краєвиди на хребет Явірник.
18.05 – 18.30 – перевал Переслоп – перекус.
GPS точка 003 (N 48,26,7553 // E 24,28,1674).З перевалу виходимо в південному напрямку – по дорозі.
19.00 – після стрімкого підйому – полонина Буковець. Стаємо на табір. Вода в нижній східній частині полонини – слабенький потічок, видно по рельєфу. Ще є вода за 40 метрів від зруйнованої колиби - трошки вище і правіше, якщо дивитись з півночі.
Табір розбиваємо в верхній частині полонини – на ребрі. Дров багато. Тестуємо вінницьке мачете.
GPS точка BAZ1 (N 48,26,1253 // E 24,27,7264).

 Ліричний відступ

Отже, пішли…Перші кроки. Перший підйом. Перші краплі поту. Проте в тобі ще сильніше розпалюється дух сили, жага до звершень. Цитуючи пана Бормана: «привал – найменш з усіх радостей походу, обід і дньовки – трошки більші, і найбільша радість – то повернення додому» бачимо цікаву ієрархію таких «високих духовних» цінностей походу. У перший день, відчувши труднощі можливо десь там і промайнула думка: «а нафіга я сюди поїхав?». Але зараз же оговтуєшся і переконуєш себе: «все, спокійно, ти вже тут і далі буде дуже круто».

Не те слово… Коли ти йдеш, і мрія про привал стає тобі маревом перед очима, а реальність нагадує, що тільки-но зупинялися, то справа доходить вже до всіляких автотренінгів. Це може бути що завгодно: від установки «рюкзак - легкий» чи «скоро привал» і до найліпшої коротенької молитви. Черговий крутий затягнутий підйом знову вибиває з тебе не тільки сили, а й думки. Ти запинаєшся у бажаннях, а спрага створює ілюзію, що ти суха гумка. Це все речі звичайного походу, так завжди, - скажете ви. Але кожен похід – своя оригінальна атмосфера, неповторний колорит і незабутні враження. Та що там! У нас була родзинка. Так-так. Більш того їх було багато і ми жадно облюбовували кожну спочатку очима, а потім пускали на поживу смаковим рецепторам. Останні кілометри до місця ночівлі. Сонце, що так знущалося з нас у день, тепер пускає приємні промені, які віщують про скору вечерю і довгоочікуваний сон. Інколи думки так заганяються, що повечеряти і поспати – це ті мрії і стимули, заради яких ідеш цілий день.
І все-таки, що може бути кращим за сон після смачної пшеничної кашки з м’ятним чайком. Тим паче коли ти засинаєш під шум моря…хвилі ніжно пестять прибережжя. Стоп – ми в горах. Це ілюзія, яку створює полонинний вітер ввечері, гойдаючи густі крони високих смерек.

Артем

 

 

 

 

 


 

 

2 день походу // 13.08.08
Маршрут:
пол.Буковинка – хр.Явірник – г.Явірник-Горган (1467 м) – пол.Явірник – р.Женець – Женецький вдсп. – пол.Хом’яків
Пройшли близько 19 км

5.00 – прокидаються чергові, за годину – всі решта.
7.00 – сніданок.
8.30 – старт. Такий режим будемо зберігати всю мандрівку.
Рухаємось помітною стежкою по хребту. Місцями вона заходить в ліс. По троху набираємо висоту.
8.46 – Початок стрімкого підйому на високу і кам’янисту частину хребта. Тут є стежка, що відходить від нас вліво - північний траверс хребта Явірник.
GPS точка 004 (N 48,25,5643 // E 24,28,0851).
Та ми продовжуємо рухатись хребтом. Стежка заходить в ліс, з часом починаються кам
’яні розсипи – горгани. Рух по них трохи ускладненний, доводиться більше уваги приділяти безпеці, особливо враховуючи великі розміри брил. Добре, що сьогодні суха погода. На заході відкриваються чудові краєвиди на хребет Довбушанки
11.03 - 11.40 – г.Явірник-Горган (1467 м) – найвища вершина хребта, робимо перекус, фотографуємось на великих брилах. Незабаром хребет починає понижуватись, стежка заходить в ліс, брили зникають. В просвітах між деревами видно полонину.
12.30 – полонина Явірник,
GPS точка 005 (N 48,24,0691 // E 24,30,9717). Тут наша стежка різко повертає на південь і ми починаємо спускатись з хребта. Вирішуємо почати спуск саме тут, щоб потім не вертатись по дорозі до водоспаду, а спуститись до нього зверху.
Спочатку рухаємось по ледь помітній стежині, та з часом вона зникає і доводиться спускатись по цілині. Місцями забредаємо в хащі, місцями в зарості ожини і малини. З поцарапаними ногами, але повними шлунками малини спускаємось на дорогу в долині Женця.
14.30 – 15.45 – водоспад Женецький, обідаємо, купаємось.
GPS точка 006 (N 48,23,4871// E 24,30,0200).
Після обіду вертаємо дорогою назад, проходимо місце нашого спуску з хребта Явірник, ще кількасотметрів і з долини ріки на право від нас (пд-зх) підіймається потужна стежка – це початок підйому на пол.Хом’яків -
GPS точка 007 (N 48,23,1337 // E 24,30,9452)
16.10 – старт підйому на полонину Хом’яків. 20 м по вертикалі від повороту – гарна стоянка.
17.45 – після затяжного і стрімкого підйому виходимо на полонину Хом’яків – ФОТО 7. Розбиваємо табір, вмиваємось.
GPS точка BAZ2 (N 48,22,4059 // E 24,29,8178).
Перед вечерею робимо сходження-прогулянку на г.Хом
’як (1541м) 

Ліричний відступ

Головне враження – цекоти. Здається. Ти міг би стрибати з однієї на іншу, якби не вага наплечника. Гірські хребти, всипані цими кам’яними валунами, нагадують спину якоїсь велетенської доісторичної істоти. Йдучи по самому ребру, здається що знаходишся на межі двох світів. Інколи цекоти такі великі і гострі, що складається враження, ніби крокуєш по лезу, з якого легко звалитися, але якась сила тримає тебе, і ти не падаєш.

Артем

 

3 день походу // 14.08.08
Маршрут:
пол.Хом’яків – г.Синяк (1665 м) – г.Малий Горган (1593) – пол.Блажів – р.Зубрівка –  вершина 1520
Пройшли близько 17 км

8.26 – стартуємо. На дворі сонячно. Починаємо підйом на г.Синяк по стежці, що з полонини Хом'яків заходить в ліс.
9.01 – робимо короткий привал в лісі коло джерельця. Тут є місця для стоянок на невелику групу (2 намети). Поступово стежка виходить на відкриті схили – тут вже багато каміння і жерепу (альпійська сосна).
10.30 – ми на вершині г.Синяк (1665 м). Короткий привал і продовжуємо наш шлях в сторону г.Малий Горган. Попереду бованіє гострий хребет Довбушанки
11.44 – ми на вершині г.Малий Горган (1593 м). Звідси йде стрімкий спуск на пд-зх в сторону полонини Блажів. Спуск досить небезпечний, багато живого каміння. Варто дотримуватись дистанції, щоб не скинути камінь на свого товариша.
12.40 – 13.40 – обідаємо на пол.Блажів. Тут є колиба. Спочатку планували з полонини спускатись долиною притоки Зубрівки – на пн-зх. Але з огляду на повенні цього літа в Карпатах вирішили трохи видозмінити маршрут. Пройти трохи хребтом на пд-зх-зх і спуститись вже безпосередньо в долину Зубрівки, щоб не йти по ймовірних завалах в долині притоки. Так і робимо. Спочатку йдемо хорошою стежкою, та з часом вона потроху зникає – в районі
GPS точка 008 (N 48,23,9096 // E 24,24,5523).  Нам доводиться скидатись цілиною в долину потоку.
15.24 – виходимо в долину р.Зубрівка, обідаємо, купаємось.
16.30 – виходимо з привалу.
Прохидимо 1 км, справа залишається хороша закрита колиба, трішки вище якої і починається підйом на г.Довбушанку -
GPS точка 009 (N 48,24,1124 // E 24,22,9239).  Стежка бере стрімко вверх, проходимо ще одну колибу – по чорному і продовжуємо наш підйом. Вище другої колиби - зліва – гарне місце для табору.
18.00 – переваливши вершину 1520 – на галявині-сідловинці розбиваємо табір під г.Довбушанка -
GPS точка BAZ3 (N 48,24,8612 // E 24,22,9065).
Зручна галявина із захистком від вітрів і чудовим краєвидом на стіну Довбушанки і хребет Синяка. Складнувато тут тільки з водою – її важко знайти.

Від місця табору незначний підйом-спуск по лісочку і стежка вибігає на наступну полонинку-сідло (похилу і порослу лопухами). Після цієї галявини якраз і починається жереп і є сліди від табору (кострище, колоди). Звідси рухаєтесь вправо траверсуючи схил. Висоту можна трошки скинути на траверсі, але не багато. Пройти треба метрів 150 - 200. По дорозі ви пересічете незначну улоговину №1 (кам’яні розсипи в руслі) і дійтете до другої улоговини - теж забитої камінням. Тут треба по звуку знайти де вода вибивається з-під каміння. Ділянка з водою достатньо вузька, а потім вода знову ховається під каміння. Якщо ви на траверсі не скидали і не набирали висоти, і стартували з сідловини то приблизно вийдете в точці, де вода вибивається з-під каміння.
GPS точка VD1 (N 48,24,9740 // E 24,23,0715). 

Ліричний відступ

Через складність підйомів і спусків ще сильніше починаєш заглиблюватися в суть цього походу. Інколи вже бракує сил переставити ногу. Хочеш зупинитися, залишитися на місці, але одразу спрацьовує інстинкт самозбереження і ти відкидаєш всі думки і змушуєш своє тіло рухатися далі. На межі відчуттів: біль в м'язах, думки змішані, якийсь стан легкого відчаю, ти починаєш бачити контрасти. Здається я знайшов суть походу! Це і є ці контрасти, зміни відчуттів які генеруються мозком і тілом в моменти повної незгоди між собою. Крутий підйом на 200 метрів долаємо за мінімальний відрізок часу. Останні метри до привалу…Падаєш. Це неймовірні відчуття! Тобі просто хочеться сміятися від радості, від того, що ти зміг зійти. Це якийсь тріумф гордості за себе.

 Артем

 

4 день походу // 15.08.08
Маршрут:
вершина 1520 – г.Довбушанка (1754 м) – г.Ведмежик (1736 м)– р.Озірний – р.Довжинець – с.Бистриця – р.Рафайловець
Пройшли близько 25 км

8.56 – стартуємо. Одразу починається стрімкий підйом на хребет по камяних розсипах. Стежка на камінцях ледь помітна
9.59 – ми на вершині Довбушанки (1754 м), знаходимо записку туристів на похилому трангуляті. Перепочивши продовжуємо рух в сторону гори Ведмежик
10.45 – г.Ведмежик(1736 м), на вершині стежка з пн-зх напрямку змінюється спочатку на зх., а потім і на пд-зх. Починається спуск. Заходимо в зарості жерепу. Рух сильно сповільнюється. Місцями стежка стає непролазною
Докладаємо значних фізичних, а ще більше моральних зусиль, щоб рухатись вперед. З часом вирішуємо, що краще таки спускатись в низ – тим більше, що донизу веде гарна стежка - 
GPS точка 010 (N 48,25,9562 // E 24,21,1984).
Починаємо спуск по стежці, як виводить нас спочатку до трангуляційного знаку на одному з відрогів Довбушанки, а потім і на полонину.
12.10 – 13.00  – привал на обід на полонині. Після обіду продовжуємо наш шлях. Стежка заходить в ліс і зробивши різкий поворот -
GPS точка 011 (N 48,25,5122 // E 24,20,4802), ФОТО 16 – по ребру відрога спускає в долину ріки. Це потік Озірний. Прямуємо вниз.
15.10 – 16.20 – привал на ріці Довжинець, обідаємо і купаємось.
18.00 – 18.45 – с.Бистриця, привал, морозиво, кавун.
Контактуємо по телефону із знайомими пластунами – вони в цей час теж на маршруті і в них стоянка на пер.Легіонів. І хоча це дещо подовжить наш маршрут, вирішуємо зайти до них в гості – приймно зустрітись із знайомими в горах.
Близько 20.00 фінішуємо в долині р.Рафайловець. 300 м вище нашої стоянки на лівому березі – облаштований кемпінг з мінеральним джерелом.

GPS
точка BAZ4 (N 48,26,9817 // E 24,12,6377).

 Ліричний відступ

Найбільше враження – соснові буреломи, чи точніше «пекельні». Можливо досить суб’єктивно, але ця ділянка здалася одною з найскладніших. Непролазні хащі, гілки хвої деруть ноги, важко поставити ногу, бо ступати доводиться не на землю, а на рухливі гілки. Жартівлива назва «американські гірки» не дуже заспокоювала, тому що коли ти щосекунди відчуваєш болісне здирання шкіри на ногах гілками, це реально починає дратувати. Але й тут ми бачимо нашу суть: будь-які страждання перетворюються на милість, з’являються контрасти. Це та зміна відчуттів, яку ти ніколи не відтвориш удома. Вони оновлюють свідомість, змушують організм працювати в режимі якогось саженного атракціону; тіло і мозок вчаться пристосовуватися все до нових відчуттів.

Артем

5 день походу // 16.08.08
Маршрут:
р.Рафайловець – пер.Легіонів (1100 м) – пол.Пантир –
г.Братківська(1788 м) – пер.Околи (1193 м)

Пройшли близько 32 км

Попередній день був досить виснажливий, тому прокидаємось трохи пізніше.
9.20 – виходимо на маршрут. Йдемо долиною Рафайловця. Дорога розбита лісовозами і літньою повінню. Зустрічаємо знайомих – вони йдуть в село за продуктами.
10.50 – доходимо до місця, де дорога починає підійматись на перевал Легіонів. Тут вже не їздять лісовози, тому дорога значно покращується.
GPS точка 012 (N 48,27,6922 // E 24,8,2697),
11.20 – 11.40 – ми на перевалі Легіонів (1100 м) -
GPS точка 013 (N 48,27,6646 // E 24,7,6919). Привал, відвідуємо табір пластунів.
13.20 – 14.15 - обідаємо на полонині Пантир – солоний перекус. Оглядаємо гербовий стовбець і ДОТ
Після полонин починається стрімкий і затяжний підйом на хребет Чорні Полонини.
15.40 – закінчуємо стрімкий підйом. Далі рух іде хребтом – стає легше – не так жарко – обдуває вітерцем.
16.20 – підходимо до місця початку траверсу гори Дурня -
GPS точка 014 (N 48,23,7406 // E 24,9,1474). Траверсуємо вершину.
На траверсі пересікаємо джерело -
GPS точка VD2 (N 48,23,5258 // E 24,9,1978).
18.15 – ми на вершині Братківської (1788 м) – найвища вершина нашої мандрівки. Звідси починаємо спуск на перевал Околи – пд-зх. Багато ледь помітних стежок, часто губиться та, якої ідеш, та з часом всі стежки зливаються в одну і вже менше часу приділяєш на прив
язку до місцевості. GPS точка 015 (N 48,21,6682 // E 24,10,5561).
Спуск досить стрімкий, сильно загружаються ноги, попереду видніється Свидовецький хребет, нам завтра туди.
Долаємо останні метри спуску, на хребті стоять табором невеличка група. Поговорили і далі. Хочеться вже сьогодні дотягнути до перевалу Околи (1193 м).
20.00 – виходимо на галявину із столиками, сміттєвими баками і значком про початок ріки Тиса. Все, ми на місці.

GPS
точка BAZ5 (N 48,26,9817 // E 24,12,6377).
Сьогодні був один з найважчих днів мандрівки – тому сон теж найсолодший.

 

6 день походу // 17.08.08
Маршрут:
пер.Околи (1193 м) – г.Татарука (1707 м) – оз.Апшенець
Пройшли близько 11км

Сьогодні вперше на горах лежить туман, деколи накрапає дощ.
Фото на згадку коло витоку Тиси.
9.40 – виходимо. Продовжуємо рухатись хребтом по дорозі. За 15 хв виходимо до великої колиби, з якою у багатьох туристів і асоціюється перевал Околи. Поступово починається набір висоти. Дорога перетворюється на стежку і забирає трохи вліво.
10.35 – виходимо на полонину Ріпта.
GPS точка PL-RPT (N 48,18,6857// E 24,9,2714).
Тут нас частують сиром. З полонини лівим траверсом підіймаємось на хребет.
12.20 – ми на вершині г.Татарука (1707)
Далі вже нескладний перехід Свидовецькими полонинами  і спуск до озера Апшенець.
13.05 – розбиваємо табір на озері Апшенець – у нас сьогодні півдньовка.

GPS
точка BAZ6 (N 48,16,8539 // E 24,9,4142). 

Ліричний відступ

Екватор нашої мандрівки. Він дійсно, як на глобусі, постав для нас жирною червоною і колоритною лінією (або паралеллю). В напівтемній і затишній колибі ми почастували наші спраглі шлунки справжніми гуцульськими делікатесами – буцом і вурдою. В поєднанні з фантастичністю навколишньої природи шмат сиру просто танув у роті, розносячи, здавалося, по всьому організмові приємний дух овечого молока, трансформованого в таку спокусливу буцову форму. Надзвичайно цікавий для туриста об’єкт – колиба. Коли ти тільки заходиш напівтемрява поглинає тебе, проте зразу чуєш потріскування вогнища і це одразу додає спокою. Більш того, казанок і палаюче багаття здаються серцем колиби. В цій же кімнаті до стіни приставлене ліжко, яке більше нагадувало широкий лежак з намощеними на нього овечими шкурами. Єдиним джерелом світила був той же вогонь, якщо не брати до уваги маленьких віконець, крізь які ледве пробивалося світло. Для виходу диму в стелі зроблена дірка. Це посилювало відчуття якоїсь старовинності. Потім гуцул, господар колиби, запропонував скуштувати вурди і ми пройшли в сусідню кімнату. Перед нами відрилася картина процесу дозрівання всіх цих делікатесів: різні види сиру були підвішені в спеціальних марлевих вузликах, з яких краплями стікала сироватка. Посмакувавши сиром, ми подякували господареві і ще з відчуттям смаку  на зубах тої благодатної поживи продовжили підйом. Далі нас чекала гора Татарука. Вийшовши на неї, нас охопило відчуття перебування десь під небесами. Фактично так і було, бо хмари, що супроводжували нас деякий відрізок дороги, залишилися унизу. Ейфорію подолання вершини розвіяв холодний вітер, ми стали мерзнути, що змусило нас розстатися з неймовірними краєвидами, які відкривалися з цієї висоти. Наступним «материком», що опинився на лінії нашого екватору стало мальовниче озеро Апшинець. Єдине що потрібно сказати про це місце: надзвичайно благодатні місця. Вид на широке дзеркальне озеро, з двох боків оточуване горами, створювало неймовірну медитативну атмосферу цього місця.

Артем

7 день походу // 18.08.08
Маршрут:
оз.Апшенець – г.Темпа (1634 м) – г.Стоги(1285 м) – с.Усть-Чорна – хр.Полонина Красна
Пройшли близько 35 км

8.19 – стартуємо.
10.00 – робимо короткий привал в районі великого дерев
яного хреста на траверсі г.Унгаряска
11.40 – робимо солодкий перекус перед вершиною Шпанська.
Після спуску з Темпи (1634 м) хребет набув якогось іншого вигляду – наче попали в дендрарій чи парк
15.20 – ми перед спуском в с.Усть-Чорна – спуск починається стежкою з гори Стоги (1285 м) -
GPS точка 016 (N 48,19,8702 // E 23,58,6725).
15.50 – ми в долині села. Якщо підійматись з Усть-Чорної на Свидовець, то в місці початку стежки на хребет є гарний орієнтир – залишки якогось бункера чи шахти.
GPS точка 017 (N 48,19,9711// E 23,55,9857).
Виходимо на головну вулицю села і прямуємо на південь – в центр села. Тут робимо перекус, п
’ємо соки і їмо морозиво. Пройшовши ще один кілометр - GPS точка 018 (N 48,19,2739 // E 23,56,5545) – повертаємо на дорогу, що стрімко набирає висоту і веде нас на хребет Полонина Красна. Дорогою з хребта спускаються вантажні машини, навантаженні чорницею і її збирачами. Це додає нам настрою – будемо їсти ягоди.
19.40 – фінішуємо в районі вершини 1241 на хребті Полонина Красна.
GPS точка BAZ7 (N 48,18,0607 // E 23, 54,9249).
Поруч стоїть колиба, де проживає привітний гоцул.

 Ліричний відступ

Трошки відійду від опису самого походу і скажу пару слів про колорит наших стосунків. По перше шкала цінностей починає набувати явно гастрономічного характеру. У зв’язку з певними перебоями і невідповідностями норми при видачі продуктів, у деяких членів групи починає зароджуватися нав’язлива ідея з’їсти завгоспа. Задля налагодження ситуації Володею Борманом були прочитані лекції щодо здорових ринкових відносин в туристських умовах, за якими послідували декілька угод між членами походу. Особливо дестабілізуюче на харчово-ринкові відносини впливали інородні товари у вигляді снікерсів. Для деяких членів бажання заволодіти ними доходило до марення, в наслідок чого ці самі снікерси починали стрибати в магазині на поличках. Зневажливо було б не згадати про двох додаткових членів походу, що народилися вже під час мандр. Ними були Дрючок, він же Супер Дрю, він же Дрюнька, а також менш пафосний, але не менш надійний Пал Палич. Деяке зневажливе ставлення Супер Дрю до свого колеги Пал Палича ледве не призвели до сутички. Проте обидва, зарекомендувавши себе як надійні учасники походу, виявили взаємну терпимість. До самого кінця походу інтригою овіяною загадкою залишався вміст 100-літрового наплічника Інни. Парадоксальним було ще те, що до кінця походу в усіх учасників рюкзаки зменшували свої габарити, проте в Інни цього не спостерігалося. Таїна стала ясною вже під час бесіди на пероні в Колочаві.

Артем
 

8 день походу // 19.08.08
Маршрут:
хр.Полонина Красна – г.Сигланський (1564 м) – вершина 1522 – пер.Прислоп
Пройшли близько 23 км

8.26 – стартуємо. Йдемо дорогою, що вється хребтом. Напрямок – на г.Климова. Долини застелені хмарами, на яких рожевіє ранкове сонце.
10.10 – ми на вершині Климова (1492 м). Спускаємось з неї і наступну вершину траверсуємо справа. На траверсі цілі зарості чорниці – робимо чорничний привал.
Після Климової змінюється наш напрям руху, тепер ми йдемо на південний захід, та незабаром знову поворот, і ми вже рухаємось на північний захід. Хребет Красної, як ламана крива, що застигла між небом і землею.
Орієнтуватись в погану погоду важко, можна сплутати хребет і його відроги.
За годину від Климової спускаємось у значне зниження хребта – тут зустрічаємо туристів з Тернополя – гурт
S.K.A.Y. На спуску проходимо джерело з водою - GPS точка VD3 (N 48,19,6675 // E 23,50,4016) – попереду найвищі вершини хребта.
На траверсі Гропи робимо обід-перекус і рушаємо далі. Проходимо г.Ружа, піднімаємось на Сигланський (1564 м)
Звідси хребет стає пологішим, перепади висот зменшуються, з
‘являється зручний траверс.
В районі вершини 1522 починаємо спуск в сторону перевалу Прислоп і г.Стримба. Спочатку спускаємось не на той язик, але потім траверснувши хребет виходимо на дорогу, як стрімко веде донизу. Останні зисилля і ми на перевалі.
Робимо довгий обід, всі втомились, дається взнаки 8 день мандрівки і жара. Поївши вирішуємо тут і залишитись на табір – півдньовка ніби :-)

16.00 – розбиваємо табір на перевалі Прислоп.
GPS точка BAZ8 (N 48,23,9965 // E 23,47,5181).
Води на перевалі не знаходимо, тому по воду спускаємось дорогою на Німецьку Мокру (Комсомольськ) і одразу за превалом робимо різкий поворот вправо – тут ще одна дорога, яка веде до потоку – 3-5 хв ходу.
Відпочиваємо
. 

Ліричний відступ

Можливо буде спостерігатися певна хронологічна непослідовність, та хотілося б розказати про пригоди, з якими зустрілися на полонині біля Хом’яка. Спокій нашого табору почали турбувати коні. Спочатку в цьому не було нічого особливого, крім декотрих спроб пожувати майно когось із наших учасників походу. Нежданих гостей довелося відігнати, проте здаватися вони не хотіли. Коли вже після смачної вечері ми повкладалися спати, коні нанесли повторний візит, який відзначився особливою підступністю і диверсіонними задумами. А саме: був здійснений напад на посуд, а конкретно на недоторкану гламурну чашку Єгори. Не стерпівши такого нахабства, останній в свою чергу, залучившись підтримкою вищезгаданого Супер Дрю, почав операцію контрнаступ,  в результаті якої коні були вибиті з сил і змусили відступити.

Артем

 


 

9 день походу // 20.08.08
Маршрут:
пер.Прислоп – г.Стримба (1719 м) – г.Передня – пол.під вершиною 1283
Пройшли близько 18 км

8.30 – стартуємо. Одразу починається стрімкий підйом. Йдемо в хорошому темпі набираючи висоту по маркованій стежці. Стежка поступово виходить на полонини, де ми її губимо. Далі полонинами підіймаємося вверх поступово забираючи в право.
10.10 – ми на хребті. На хребті багато дров – в зоні полонин – сухий лелич. Попереду стримить Стриминіс і Стримба.
10.40 – вершина Стриминоса – заросла жерепом.Продираємось крізь нього, стежки немає. Щоб і далі не дертися жерепом доводиться скинутись вліво стрімкими схилами по сипусі і траверснувши схил вийти на сідловину.
11.20 – починається стрімкий підйом на гору Стримба. На схилах місцеві збирають чорниці.
Під г.Стримба (1719 м), на правому траверсі – джерело.
11.40 – вершина г.Стримба (1719 м) – є місце для стоянок і дрова.
На вершину веде дуже стрімкий підйом – 60 градусів.

Гора у Пд.-Зх. Ґорґанах, у межах Закарпатської області. Розташована на межиріччі Тереблі і Тересви на Пн.Сх. від с.Колочави. Разом з г. Стриминіс утворює гірський масив. Вершина трикутної форми. Трапляються малі озерця, кам'яні розсипи. Вершина вкрита криволіссям з сосни гірської, схили - мохово-трав'яними та ялиново-буковими угрупуваннями з добре вираженою висотною поясністю.

Після стрімкого спуску з Стримби рухаємось хребтом. Південніше вершини 1385 стежка зникає і доводиться рухатись по цілині. Швидкість значно падає. Ледь продираємось вперед.
Починається підйом на г.Передня. Беремо трохи вліво, щоб траверснути вершину, виходимо на полонину –
GPS точка 019 (N 48,28,3776 // E 23,49,6219). З неї беремо стрімко вверх і знову вертаємось на ребро – тут все ж таки легше продиратись. Ще трохи зусиль і виходимо в зону полонин. Стає трохи легше, інколи зявляються якісь стежки, які тут же ж і губляться.
В кінці-кінців траверснувши вершину Передня спускаємось на полонину під вершиною 1283 і вирішуємо тут же ж розбивати табір -
GPS точка BAZ9 (N 48,29,4762 // E 23,49,5589).
На годинниках близько 17.00. Поки всі займаються табором, дровами і водою, ми з Дундієм Ігором йдемо на розвідку нашого завтрашнього маршруту. Нам потрібно знайти якусь стежку, інакше повторення сьогоднішнього дня виб
є групу з сил.
Йдемо в напрямку вершини 1283 і сподіваємось, що десь в цьому місці почнеться стежка, яка позначена на ребрі вершини 1502.
Переваливши через вершину 1283 стежки на ребрі не знаходимо, але зате знаходимо чудовий райшток, який огинає вершину 1502 –
GPS точка RSHT1(N 48,29,6268// E 23,48,9757).
УРА, все буде добре. Пройшовши якись час по райштоку впевнюємось у його справжності і вертаємо в табір. Тут вже горить вогнище і готується вечеря.
 

Ліричний відступ

Пригоди цього дня були такими, що сказати про них якоюсь вишуканою лексикою було б важко. Хто знає значення слів, той зможе добре відчути колорит тих мандрів. Це повне ТИРЛО! Або попандос, з непролазними хабазами. Коротше ми заблукали. Протягом тривалого часу нам доводилося дертися такими густими зарослями, що руки не опускалися, роздираючи і очищуючи шлях. Нам дещо пощастило вийти на якусь стару і захащену дорогу, по якій ми могли хоч би з десяток метрів пройти без орудування руками. Ми були мабуть першими людьми, хто ходили по тій стежці за останніх років десять. Проте за нашими спостереженнями ми помітили, що по цій дорозі бігали кабани. Хоч самих тваринок нам побачити не пощастило (хоча мабуть навпаки). Робити солодкий перекус, нам довелося ще не вийшовши з цих джунглів. Чесно кажучи, такі блукання не додавали натхнення. Особливо радісно було дертися по малині: коли шипована гілка обвиває тобі ногу і ти просто намагаєшся вирвати її хоч би й з корнем  з землі, і в цей же момент відчуваєш неймовірний, я б сказав хабазовий кайф. Коротше ноги подрали добряче. Та всі ті муки коштували того, щоб нарешті дійшовши до полонини, мати змогу просто впасти на землю, і пролежати, дивлячись на небо, хоча б 10 хвилин. Далі було все за схемою. Вечір хіба що відзначився післявечернім ритуальним спалюванням Єгорових кросівок «The North Face» (це так, для співчуття).

Артем

 

10 день походу // 21.08.08
Маршрут:
полонина під вершиною 1283 – полонина під г.Ясновець – р.Сухар – с.Колочава
Пройшли близько 22 км

9.10 – стартуємо
Виходимо на вже згадуваний райшток і швидко просуваємось вперед
Сьогодні всі поспішають, адже ймовірно що це останній день мандрівки і вже так хочеться додому. Багатьох підтискають терміни відпустки і робота
Та хоча якою б приємною стежкою не була і на ній регулярно зустрічалися завали, які доводилось перелазити, та порівнянно з вчорашнім днем – це була дрібничка
10.43 – виходимо на дорогу, яка підіймається з долини річки, виходить на хребет і далі співпадає з нами у напрямку -
GPS точка 020 (N 48,30,2208 // E 23,47,6816)
По хорошій дорозі доходимо до полонини під г.Ясновець(
GPS точка 021 (N 48,30,1080 // E 23,47,1518)), на якій вже є багато свіжих слідів від перебування людини. Значить повінь не змала дорогу в долині р.Сухар
Робимо нараду і вирішуємо, що вже час їхати додому. Хребет Негровець-Пишконя ми залишаємо до наступних мандрів :-)
Починаємо спуск в долину р.Сухар на Колочаву. Туди веде хороша дорога.
12.30 – 13.30 – робимо останній обід-перекус в долині р.Сухар. Доїдаємо усі запаси (майже) і рушаємо далі
14.30 – з
являються перші будинки села Колочава.
Потім була ще довга дорога по селу і близько  15.20 – ми фінішуємо в центрі с.Колочава
Купаємось і чекаємо мікроавтобус, який має завезти нас до Воловця, де вже потягами будемо добиратись додому.

Ліричний відступ

Настала найбільша радість походу – повернення додому. Похід був чудовим. Головне, що в ньому була атмосфера, якийсь особливий дух, який не давав сумувати жодному учаснику походу. Велике спасибі Володі Горону за цю неймовірну мандрівку.

Артем

 
5. Підсумки, висновки і рекомендації по проходженню маршруту

5.1. Підсумки

- в стислі терміни (10 днів) пройдено достатньо довгий і складний маршрут довжиною 225 км. Швидкий темп руху, а також значні фізичні навантаження дали можливість кожному з учасників проявити себе. Учасники і керівник зробили відчутний крок у напрямку маршрутів вищої категорії складності.
- 30% маршруту відвідувались нами вперше (хребти Явірник, частина Свидовецького хребта, хребет Стримби),  тому розширились наші горизонти знайомства з Карпатами.

5.2. Висновки, рекомендації

- використання GPS зарекомендувало себе відмінно, хоча при такій погоді він більше використовувався для збору корисної інформації (координати об’єктів і т.д.), аніж для орієнтування.
- дуже добре зарекомендували себе ранкові вставання. Рекомендуємо в мандрівках дотримуватись такого графіку:
5.00 – вставання
6.30 – 7.00 – сніданок
8.00 – 8.30 – вихід
11.30 – 12.00 – перший перекус
16.00 – другий перекус
18.00 – починати шукати стоянку

Такий режим дня дає можливість робити значні привали посеред дня на водоймах (купання, прання, відпочинок), проходити значні відрізки маршруту і виключає вечірні блукання у пошуках стоянки. Окрім того довгі вечори дають можливість учасникам поспілкуватись і відновити сили перед наступним днем.
- в мандрівці використовувався такий принцип харчування: сніданок – варка (солодка чи солона каша), перший перекус – солоний (хліб, сир, ковбаса, майонез, часник, чай), другий перекус – солодкий (халва, шоколад, сухофрукти), вечеря – варка (суп чи каша) – зарекомендував себе добре
- якщо район мандрівки малолісистий то доцільно, навіть, на велику групу брати газ і пальник (можна підігрівати воду під час обідів. Окрім того у складних умовах можна зварити їжу для усієї групи, незважаючи на відсутність дров)

- бажано, щоб кожен учасник мандрівки мав флягу на 2 л – це дає можливість набрати воду вечері і її вистачає і на сніданок. Окрім того не завадить ще 2-3 пляшки по 5 л на групу (від мінеральної води)

- ретельно перевіряти рюкзаки учасників до походу на наявність зайвих речей. Важкий наплечник у одного, а страждає вся група
- керівникові і самим учасникам пильніше слідкувати за своїм здоров’я, станом ніг, колін
- добре себе зарекомендувало використання лижних/трекінгових палиць. Вони давали можливість розвантажувати суглоби/ноги на підйомах і спусках, а також ефективно використовувались у таборовому житті – рогульки для вогнища, розтяжки для просушки одягу


6. Додатки

6.1. Список спорядження в похід

Спорядження - у мандрівку беруть не те, що потрібно, а те без чого не можна обійтись (хтось завбачливий). Від якості і наявності спорядження залежить не тільки комфорт та здоров’я, а й безпека туристів.

Одяг  -  промокає усе, просто є речі, які швидше сохнуть (хтось бувалий). Стратегія підбору одягу є такою: одяг розділяють на дві частини – денний та нічний.
Денний одяг використовується під час денних переходів. Нічний одяг має бути максимально водоізольованим і використовуватись тільки у таборі.

Одяг повинен бути: легким, теплим, зручним. Верхній одяг повинен бути синтетичним і вітрозахисним. Підбір нічного одягу залежить від вашого спальника. Нічний одяг має бути максимально легким і теплим. Нічний одяг крім того виконує функцію запасного одягу (у ньому ви зможете повернутись додому - не привертаючи до себе уваги оточуючих) 

Спорядження особисте

Одяг

Наплічник

об'єм: 60 - 80 літрів, бажано з боковими стяжками

Взуття

міцні черевики

Спальник

температурний режим: -1..0 - комфорт, вага: 1 – 1,5 кг

Запасне взуття

легкі кросівки

Килимок

 

Гамаші

 

Набір для їжі

металічні (пластикові) тарілка і горнятко, ложка

Шкарпетки

2 пари

Засоби гігієни

зубна паста і щітка, рушник, мило, туалетний папір

Штани + шорти

 

Фляга

2 літри

Труси

2 шт

Ліхтарик

 

Футболка

2 шт

Аптечка інд.

береться у випадку наявності специфічних захворювань

Гольф

тонкий

Мотузка

2-3 м, тонка

Светр

теплий

Поліетилен

2 м.кв.

Вітровка

з капішоном

Підсрачник

 

Шапка

Панамка, бандана

Фотоапарат

запасні батерейки, шматинка для об'єктиву, чохол

 

 

Мішки

поліетиленові мішки

 

 

Документи

 

Якщо спальник не викликає довіри, то візьміть

Гроші

на дорогу + НЗ

штани

шерстяні спортивні

Орієнтування

карта, компас, ручка, зошит, GPS + батерейки

шкарпетки

1 пара

Різне

опис маршруту, маршрутний лист

теплий светр

 

Ніж

 

 

 

Сірники

2 пачки, гідроізольовані

Спорядження загальне

Розпал

шматки гуми і сухий спирт

Палатка

в комплекті

 

 

Сокира + Мачете

1 на 4 чол

Телефон мобільний

 

Пила

1 на 8 чол

Трекінгові палиці

 

Казанки

2-3 шт (казанок 1 л - 1 чол)

 

 

Черпак, Драпачка, Гачки

 

 

 

Аптечка

 

Ремнабір

Голка (маленка 2 шт і велика 2 шт), нитка (капронова товста і тонка), шило, гудзики, пряжка, трищілева - 3 шт,  шпилька, лезо, скотч, болоній, матеріал “Авізент”, гумка

Прапор

 

Газовий пальник і балон

 

Маршр.книжка, страховка

 

Ремнабір

 

Стіл поліетиленовий

 

Каністри для води

3 шт по 5 л 

         

!!! Список розрахований на людей вміру загартованих, якщо ж ви до таких не належите, то додайте ще щось - на ваш розсуд !!!

6.2. Список використаної літератури і інші джерела інформації

При розробці маршруту і підготовці звіту використовувалась інформація з наступних сайтів:
-- http://www.skitalets.ru/ - сервер для туристів і мандрівників
-- http://www.fstu.org.ua/ - сайт федерації спортивного туризму України
-- пошукова система
Google

Література:

1. Путівник „Гори Гуцульщини”, редакція Анджей Вельоха
2. Туристичний довідник „Дорогами і стежками Карпат”, Володимир Собашко
3. ”Мандрівки по Карпатах”, Юрій Сітницький 

 

на гору >>>


ГОЛОВНА :: ФОРУМ :: ПЛАНИ :: ЗВІТИ :: ПРО КЛУБ :: КОНТАКТИ

 

2012 © tourclub