УКРАЇНСЬКИЙ    СПОРТИВНИЙ    ТУРИЗМ

ГОЛОВНА :: ФОРУМ :: ПЛАНИ :: ЗВІТИ :: ПРО КЛУБ :: КОНТАКТИ


Звіт

про проходження водного походу
І категорії складності
за маршрутом: м. Вінниця – м.Тирів – с.Печера – м.Брацлав
6 вересня – 12 вересня 2011 року


Анотація

Район подорожі: ріка Південний Буг на ділянці Вінницького та Немирівського районів Вінницької області.
Мета походу: сплав є в першу чергу спортивним клубним заходом, одночасно направленим на розвідку сплавної ділянки Вінниця-Брацлав, що на перспективу розширить нашим інструкторам знання водних маршрутів, а також ознайомитись з територією, природними та архітектурними пам’ятками, культурою місцевих жителів, плавзасоби і свої сили в багатоденній мандрівці, підготуватись до більш складних походів, розробка та детальний опис маршруту як для членів Тернопільського турклубу, так і для всіх бажаючих. Застосування на практиці навиків орієнтування, пошук нових стоянок та особливо джерел води. Пропаганда здорового способу життя та підняття духу націоналізму, про що було вказано в оголошенні про захід у ЗМІ.
Ще однією унікальною особливістю даної мандрівки є участь команди в особистому заліку в Кубку України з техніки водного туризму в районі на Сокілецькій слаломній ділянці. Участь у змаганнях відбулась під час двох днів, означених в маршрутній книзі як «днювання».


Учасники:

Фото ПІП Дата народження Місто
Понятовський Віталій Михайлович 30.07.1977 м.Тернопіль
Крушельницький Юрій Ігорович 28.06.1986 м. Львів
Курило Володимир Орестович 02.12.1965 м. Тернопіль
Петрочко Петро Теодорович 06.03.1962 м. Тернопіль

Додаткові відомості про подорож

Вид туризму: водний
Категорія складності: перша
Нитка маршруту: м. Вінниця – м.Тирів – с.Печера – м.Брацлав
Протяжність активної частини маршруту: 131 км
Тривалість активної частини: 7 днів
Аварійні варіанти: у випадку травми, серйозної поломки спеціального спорядження або стихійного лиха група сходить у найближчий населений пункт і звідти виїжджає автомобільним або залізничним транспортом. Увесь маршрут проходить неподалік від населених пунктів.

Відомості про ріку та пункти подорожі

Південний Буг, Бог (дав.-гр. Hypanis — Гіпаніс), річка в Україні (Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська та Миколаївська обл.). Річка бере початок у болотах Хмельницької області, розташованих на вододілі між річками Збруч і Случ. Довжина Південного Бугу - 806 км. У верхній ділянці він протікає в низинних і заболочених берегах, з яких лівий берег трохи вище за правий. Притоки верхньої ділянки також заболочені. Тут побудовано багато ставків.

Це третя за довжиною (після Дніпра та Дністра) річка України і найбільша, яка тече виключно територією України (довжина її 806 км)[1]. Протікає центральними і південними областями держави через фізико-географічні зони лісостепу і степу. Тут на поверхню виходить найдавніше в Україні геологічне утворення — Український кристалічний щит, завдяки якому Південний Буг відомий своїми порогами.
Упродовж століть назву річки змінювали. Турки називали її Ак-су, що означає "біла вода", греки - Гіпанісом або Іпанісом. Слов'яни нарекли річку Богом (в розумінні "багата" або "та, що тече по багатій, родючій землі"). Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси — «кривий», «покручений». Сучасну назву річка отримала випадково. Проводячи на початку XX століття дослідження Правобережної України, російський геолог В.Д. Ласкарєв звернув увагу на існування двох річок з однаковими (як йому здалося) назвами – Буг. Західна річка й справді звалася Бугом, південна - Богом. Проте В.Д. Ласкарєв не помітив цього і, щоб можна було в подальшому розрізняти річки, наніс їх на карту як Західний Буг і Південний Буг.

Басейн Південного Бугу розташований в межах трьох геоструктурних районів: верхня частина басейну розміщена на Волино-Подільській височині, середня його частина знаходиться в межах Придніпровської височини, нижня течія належить до Причорноморської низовини.
В межах Волино-Подільської і Придніпровської височини рельєф басейну рівнинний; тут водозбір являє собою плато, сильно розчленоване глибоко врізаними річковими долинами і балками, сильно еродований. У верхній частині водозбір розчленований мережею ярів та балок, глибина ерозії 50-100 м. В середній частині водозбору глибина ерозії сягає 100-200 м, а густота яруго-балочної мережі 0,50-1,0 км/км2. Для нижньої частини водозбору характерними є плоский рельєф з численними западинами-блюдцями. Рівнина середньо розчленована з глибиною ерозії 50-100 м, густота яруго-балочної мережі 0,50-0,75 км/км2. В основі плато залягають древні кристалічні породи (граніти, гнейси), в багатьох місцях виходять на денну поверхню, але часто перекриті плащом морських і континентальних третинних відкладів (піски, глини, мергелі).
Ліва притока верхньої ділянки Південного Бугу є річка Бужок. Найбільш велика права притока цієї ділянки - річка Вовк (довжина - 71 км). До впадіння річки Вовчок вона протікає серед осадових, нижче - серед кристалічних порід. Ширина русла річки тут збільшується, береги стають більш крутими. Від місця впадіння річки Вовк русло Південного Бугу кілька разів змінює напрямок, що обумовлено розмивом твердих порід. Береги річки тут високі й обривисті. В руслі великі камені утворюють численні пороги та перекати. У таких місцях у Південний Буг вливаються води одного з найбільших правих приток - річки Згар (95 км). Вона характеризується відносно швидкою течією, дно її викладене продуктами розмиву кам’янистих порід. Від гирла Згара до гирла Десни Південний Буг протікає по рівнині, утворюючи широке русло й заболочену заплаву. Ліва притока - Десна (81 км) - протікає по степовій місцевості.

Нижче м. Вінниці Південний Буг тече по гранітних породах. Тут порожисті ділянки чергуються з низинними берегами, кам’янисті пороги, перекриваючи русло, утворюють перекати. По обох берегах часто височіють скелі. Такий само характер властивий і його притокам. Правда, ліва притока - річка Соб (довжина - 125 км) - спокійніша, ніж права - річка Саврань (96 км). У руслі Південного Бугу на цій ділянці було багато порогів. В даний час вони в більшості випадків затоплені водами водосховищ, які утворилися в результаті спорудження гребель.
Нижче м. Первомайська протягом понад 70 км Південний Буг протікає у високих (до 90 м) скелястих берегах. Скелі утворюють численні пороги. Іноді скелясті береги поступаються місцем болотистим низинам і торф’янистим болотам. У с. Олександрівка порожиста частина річки закінчується, русло розширюється. Південний Буг тече по широкій долині з низькими берегами, розмиваючи піски й вапняки. В даний час уздовж берегів насипані дамби, завдяки яким заплавні ділянки ріки не заливаються водами під час весняних паводків.
Нижче гирла Інгулу Південний Буг непомітно переходить в Бузький лиман, що є слабкосолоненою затокою Чорного моря. Його довжина перевищує 30 км, ширина - від 4 до 7 км. Залежно від напрямку вітрів осолонені води лиману можуть проникати в пониззя Південного Бугу та Інгулу.

З риб у верхній течії Південного Бугу (від його витоків до м. Вінниці) мешкають сазан, лящ, карась, лин, густера, плотва, червоноперка, головень, уклея, піскар, вівсянка, гірчак, щука, окунь, йорж, щиповка, в’юн , бички. У середній течії - від м. Вінниці до с. Олександрівка, - крім зазначених риб, зустрічаються також вусань, жерех, подуст, судак, сом і минь. У нижній течії - від с. Олександрівка до с. Нова Одеса - рибне населення поповнюється вирезубом, який останнім часом зустрічається дуже рідко, одночасно з його складу випадають вусань і минь. У нижній течії Південного Бугу з Дніпровсько-Бузького лиману та Чорного моря заходять деякі прохідні й напівпрохідні риби - білуга, осетер, севрюга, тюлька, оселедець, пузанок, тарань, шемая, рибець, чехоня, вугор, судак звичайний, судак морський, перкаріна й деякі інші. Однак вище с.Олександрівка вони не піднімаються через наявність греблі. Рибне населення приток Південного Бугу представлено меншою кількістю видів.

Схема маршруту

Графік руху по маршруту

Дата Дні в дорозі Відрізок маршруту Відстань, км
06.09 1 Вінниця-Гнівань 29
07.09 2 Гнівань-Соколинці 36
08.09 3 Соколинці-Гвоздів 28
09.09 4 Гвоздів-Печера, днювання 7
10.09 5 Днювання  
11.09 6 Печера-Вишківці 16
12.09 7 Вишківці-Брацлав 15

Технічний опис мандрівки

День перший, 6.09
Сплавний день. Пройдена відстань - 29 км
До Вінниці прибули 6 серпня о 9 годині ранку потягом №8.
Отже, по прибуттю потяга до Вінниці взяли вантажне таксі за 40 грн до острова Кемпа. Старт робили з бетонних плит нижче по течії від острова метрів так на 200, далі по течії – міст. Зручний підхід до води. Поблизу продуктовий магазин «Формула», кран з водою. Багато місця для складання та погрузки суден.
Зібрали судна, перекусили. Погрузились на воду. Сплав Південним Бугом стартував о 12.30.
В 14.00 доходимо до Сабарівської ГЕС, яку добре видно здалеку. Робимо обнос по лівому березі довжиною в 30 метрів не розгружуючи судна (4 чоловіка несе одну байду)
Йдемо далі. На ділянці Вінниця – Тиврів річка неширока, протікає по населених пунктах і тут нема гарних краєвидів.
Пропливаємо через такі села: Тютьки, Прибузьке, Лани, Урожайне, Селище. Ніяких краєвидів, табуни гусей, ряска по берегах. В період 17.00 – 17.30 робимо обідній перекус.
Далі по карті населений пункт Гнівань. Тут пролягає залізна дорога. Є залізничний міст через Буг. За пару сотень метрів від моста є станція. Сюди можна дістатись прямим потягом з Хмельницького. Ходить він як мінімум один або два рази на добу. До моста є багато стоянок, після моста береги порослі очеретом і стоянку вишукати дуже важко (до 5 км). Є стоянка відразу ж за мостом, але гуркіт потягів не всім до вподоби.
Подалі від мосту намагаємось знайти стоянку на ночівлю і в 19.20 таки стаємо на табір в більш-менш підходящій місцині.

День другий, 7.09
Сплавний день. Пройдена відстань - 36 км
8.00 – підйом, сніданок, перескладання байдарок.
10.30 вихід на воду.
12.45 – дісталися Сутисків, ГЕС, дамба, Завод «Автоелектроарматура».
Дамба Сутискої ГЕС без надбудов, отже її розпізнати можна тільки по характерній будівлі ГЕС по правому і бетонній опорі зі шлюзом по лівому березі.
Обнос зліва біля бика. Обносити до води 50 метрів. Далі через 100 метрів низький місточок, пройти під який неможливо, його обносити також зліва.
Через 500 метрів за дамбою міст, за мостом острів, прохід варто робити правим руслом, тому що ліве надто мілке. За цим мостом мальовничі стоянки. Ще метрів через 300 по лівому березі розташовані залишки помістя графа Гейдена (на разі тут знаходиться Сутиська школа-інтернат, але так як в Сутиськах нема «звичайної» школи, то всі діти ходять до цієї). А ще тут збереглася ванна, що її зробили в подарунок для царя з суцільного чорного мармуру.
14.00 – 15.30 – екскурсія до помістя, набір води, обід.
Автомобільний міст перед Тивровом. За ним ріка ділиться на два русла. Ліве прохідне тільки для байдарки, праве містить шиверу. Екіпаж №1 «В’юн» пішов лівим руслом. Тут дуже гарно і загадково, як у пригодницьких фільмах. Тільки зайшли в русло, відразу почала пригати з води риба, деякі екземпляри умудрилися запригнути в байдарку. На виході матросу довелось вийти з байди для протягування між камінням.
Млин в Тиврові. Обнос по правому березі за млин 100 метрів, тому що мала вода. Навечір вода підіймається, бо відпускають воду в ГЕС, що розташовані вище.
Пішохідний міст за млином. Низький, але байда проходить, а от великий катамаран вже можна буде провести хіба що без людей. Два роки назад я тут проходив на двомісному катамарані без проблем.
18.40 стаємо на ночівлю біля скель с. Соколинці.

День третій, 8.09
Сплавний день. Пройдена відстань – 28 км
Зранку при огляді суден виявили дві зірвані латки у В’юні. Наскрізних дирок не було, але тим не менш заклеїли по новій. В Таймені ж ситуація була куди складніша – довгі прорізи у дні. Ремонт ускладнений тим, що тканина шкіри стара й розсипаєтсья і латки практично не клеяться. Після довгих спроб все-таки заклеїли.
На старті дослідили джерело по наводці місцевого. Знаходиться воно на лівому березі якраз навпроти стоянки в каміннях. В високу воду джерело може заливати. Вода в джерелі на 4 бали з 5.
В 12.20 при проходженні порогу після порому в с. Канава пробили байдарку В’юн під на виході з порогу в місці під шпангоутами. Надалі при проходженні по каміннях під шпангоути намагалися підставляти щось м’яке, щоб не рвало об гостре каміння, я якщо не було що підіпхнути, під 4 шпангоут я тимчасово запихав ноги, що зм’якшувала удари. Отже, за порогом причалили на ремонт по правому березі. Відразу й пообідалиі вийшли на воду о 13.40.
Далі йде три пороги один за другим. І тут несподіванно появляється мальовничий старий млин.
Поріг перед газопроводом. Обнос по лівому березі. Правим руслом можна без проблем пройти будь-яким надувним судном. Байдарка №2 пройшла зліва розвантажена і без матроса. На виході була імовірність перевороту.
Четвертий по рахунку поріг після Воробіївки – пор. Київський. Перепад води близько 1 метра. Щоб не пошкодити суден, вирішили робити обніс. Обносили по правому березі.
18.00 причал майже в порозі на дуже гарній стоянці.

День четвертий, 9.09
Днювання. Пройдена відстань до місця днювання 7 км
В цей день сплаву не передбачалось, а так як ми не дійшли 8 числа до місця днювання, то вирішили 7 км пройти вже в цей день. Встали пораніше і без приготування їжі вирушили в 7 ранку.
За Рогозною затяжний поріг-шивера довжиною в 150 метрів. Перші 40 метрів після заходу в поріг правим руслом з суден вийшли і протягнули їх не розвантаженими по воді. Далі – зміщення в ліве основне русло і решту порогу пройшли на веслах.
10.00 прибули в с.Печера. Стали на табір, готуємось до змагань, тренуємось.

День п’ятий, 10.09
Днювання.
День змагань – спринт та слалом.
Тренуємось, змагаємось, відпочиваємо, споглядаємо місцеві неймовірної краси краєвиди.
А ще до нас в гості завітав богомол

День шостий, 11.09
Сплавний день. Пройдена відстань – 16 км
В 10.00 ще мали довгу гонку, отже відчалити далі у сплав вдалося лише по обіді. В 13.40 вийшли з Печери, робили обніс частини каналу, оскільки там проводився ремонт траси. Через 200-300 метрів причалили перед автомобільним мостом по правому березі, щоб зробити обніс млина. Причал слід робити завчасно ще перед мостом, особливо на катамарані і з не дуже спортивною командою, бо вже під мостом досить велика течія, а одразу за мостом – шлюзи млина – з відкритим доступом і дуже небезпечні з великим перепадом води.
Перший поріг після Печери за селом Забужжя утворений скоріш за все залишками водовідвідних споруд млина, які зовні не видно, але під водою проглядаються. По центрі ніби острів. Зліва мілкий перекат. Заходити в ліву частину правого русла (де канал) на швидкості, щоб проскочити небезпечну для байдарки бочку. Далі маневрування і вихід справа. Проходили розвантажені. Екіпаж №2 робив обніс по правому березі.
Далі за Шелудками невелика шивера. Прохід по правому руслу (хоча по записах інших людей прохід лівим, можлива опечатка літописця). Маневрування між камінням.
По правому березі струмок з джерельною водою.
За Остапківцями короткий різкий перекат. Обносили обидві байдарки.
19.00 чалка по правому березі на ночівлю. Гарна стоянка на багатьох осіб. Дрова, вода (500 вище по течії в річку впадає струмок, по струмку вище може 500 метрів є джерело). Неподалік село Вишківці. Чути як гавкають собаки.

День сьомий 12.09
Сплавний день. Пройдена відстань – 15 км
Зранку ремонтували байду. Вийшли на воду в 11.00.
Поріг біля с. Перепелине. Проходили справа. Маневрування вліво на виході. Центральна та ліва частини заходу в поріг непрохідні. Після проходження порогу зупинились для купання та прання. На лівому березі видно залишки старого млина.
В 13.00 дісталися автомобільного моста в м. Брацлав. Колегіально вирішили завершувати похід саме тут. І, відповідно, почали складатися.
Через Брацлав проходить маршрут Р11. До Вінниці йде багато маршрутних автобусів.

Підсумки, висновки, рекомендації

Основні поставлені цілі та завдання виконані повністю.
Травм, хвороб та інших негативних явищ на протязі мандрівки не було. Траплялись декілька поломок суден у вигляді проривів оболонки ПВХ, пов’язані з тим, що каміння в порогах ріки Пд. Буг гранітне з гострими краями. Всі поломки ремонтувались одразу на місці. Хоча на даній ділянці існує не така вже й мала імовірність розломити каркас в каркасній байдарці.
У зв’язку з тим, що течія на Південному Бузі невелика та є багато перешкод, в сплавах потрібно розраховувати на проходження каркасними судами – біля 30 км/день, надувними (катамарани, рафти, байдарки) – біля 20. При виборі типу судна слід виходити з таких міркувань – на каркасному будеш іти швидше, але значну кількість порогів потрібно буде обносити, на надувному з міцною ПВХ-тканиною швидкість руху невелика, зате пороги долаються майже всі і досить нескладно. А ще на ділянці сплаву багато мілин і часто постає потреба виходу з судна на воду і його протягування по каміннях.
Впродовж активної частини подорожі ми пересувалися на на байдарках. Доїзд до місця старту здійснювався зручним залізнодорожним сполученням. Доїзд після закінчення походу додому відбувався на автобусом від Брацлава до Вінниці, а далі Вінниця-Тернопіль потягом.
Меню на похід розроблялось таким чином, щоб закупівля продуктів на весь час відбулась у Тернополі, лише хліб і додаткові продукти дозакуповувались по дорозі у Сокільцю під час днювання.
Враховуючи теплу пору року, спорядження можна брати таке, як на літо + запаска фліска та куртка. В чоботах ОЗК потреби немає. Для готування їжі особисто ми використовували пальник, але це не є обов’язковим, так як по берегах річки і на стоянках є достатня кількість дров. Джерел води також достатньо. Особисто в нас була тара з розрахунку по 3 літри на чоловіка і ми завжди мали запас води з в кількості 5-6 літрів на всіх (на два приготування їжі).
Усього спорядження в даному поході було:
-байдарка «В’юн» з зборі з веслами, жилетами та касками – 1 пакування;
-байдарка «Таймень» в зборі – 2 пакувань;
-загальна господарська сумка з ПВХ з їжою та спорядженням – 1 шт;
-особисті гермо-мішки на 70 літрів – 4 шт
Таку кількість спорядження зручно переносити човниковим методом, але при потребі на не надто великі відстані всі учасники можуть нести одночасно.
Основні витрати на похід з розрахунку на одного чоловіка становили 320грн, в тому числі:
-дорога в обидва кінця потяком + автобус і таксі біля 100 грн.;
-їжа на 7 днів з розрах 30 грн/день - біля 200 грн.
Великих витрат ми не зазнали, так як потяг вибирали найдешевший, водне та частину водного та загального спорядження нам спонсорував Турклуб Тернопіль, решта водне, загальне та особисте спорядження вже було в кожного з учасників походу.
Маршрут видався гарним, насиченим та повним і наша команда рекомендує його для проходження як спортивними, так і комерційними групами.

на гору >>>


на гору >>>


ГОЛОВНА :: ФОРУМ :: ПЛАНИ :: ЗВІТИ :: ПРО КЛУБ :: КОНТАКТИ

 

2012 © tourclub